«Мертвою водою» в побуті називають пермеат — воду, що пройшла через напівпроникну мембрану. Показника з такою назвою немає ні в ДСанПіН 2.2.4-171-10, ні в ДСТУ 7525:2014, ні в рекомендаціях ВООЗ, тож виміряти «мертвість» нічим. Частина заперечення, яку можна перевірити, одна, і вона слушна: паспортний ступінь очищення побутових систем від розчинених домішок становить 92–99%, тому мінералізація пермеату падає, а разом із нею знижуються кальцій, магній і буферна ємність.
Формулювання повторюються майже дослівно: «зворотний осмос мертва вода», «мертва вода осмос». Зниження мінералізації підтверджується вимірюваннями, але саме собою шкоди ще не доводить — на цій різниці й тримається розбір.
Осмос вимиває мінерали: скільки їх надходить із водою
Фраза «осмос вимиває мінерали» точно описує роботу мембрани й неточно — фізіологію: солі видаляються з води, а не вимиваються з організму. Мінеральний баланс складається із загального надходження з їжею та напоями, засвоєння і роботи механізмів регуляції. За оцінкою ВООЗ, раціон дає понад 80% добового надходження кальцію та магнію, на воду припадає від 5 до 20%; два літри води з кальцієм 50 мг/л дають 100 мг за добової норми близько 1000 мг, а вміст магнію в питній воді залежить від джерела і становить від 1 до понад 120 мг/л за норми 310–420 мг.
| Показник | Норматив ДСанПіН 2.2.4-171-10 | Після мембрани |
|---|---|---|
| Сухий залишок | ≤ 1000 мг/дм³; додаток 4 — 200–500 | знижується |
| Загальна жорсткість | ≤ 7,0 ммоль/дм³; додаток 4 — 1,5–7,0 | знижується |
| pH | 6,5–8,5 | частіше нижчий за вихідний |
| Кальцій | 25–75 мг/дм³ — лише додаток 4 | знижується |
| Магній | 10–50 мг/дм³ — лише додаток 4 | знижується |
| Фториди | ≤ 1,5 мг/дм³; додаток 4 — 0,7–1,2 | затримуються |
Обов’язкового мінімуму за сухим залишком серед показників безпечності та якості (додатки 1–3) немає. Додаток 4 задає оптимальний діапазон фізіологічної повноцінності: він слугує орієнтиром під час вибору вододжерела й технології водопідготовки (п. 3.2), а його значення зазначають на етикетці фасованої води (п. 3.26).
Вода після зворотного осмосу шкідлива: що стоїть за тезою
Теза «вода після осмосу шкідлива» спирається на огляд Ф. Козішека у збірнику ВООЗ «Nutrients in Drinking Water» (2005), де зведено досліди на тваринах і спостереження за добровольцями, які пили дистилят, та рекомендацію звіту ВООЗ 1980 року — щонайменше 100 мг/л сухого залишку і 30 мг/л кальцію. Дані старі: BfR вказує на наукові обмеження цих робіт, а документи ВООЗ 2009, 2011 і 2017 років їх не відтворюють.
Чинні документи такого висновку не роблять. ВООЗ не встановлює нормативів для сухого залишку та жорсткості, що ґрунтувалися б на ризику для здоров’я, і розглядає обидва показники з погляду прийнятності води. Директива ЄС 2020/2184 визнає ризик тривалого споживання демінералізованої води, але обов’язкового мінімуму не запроваджує, залишаючи його на розсуд країн.
Висновок BfR № 041/2020 стосується мінеральної, джерельної та столової води з дуже низькою мінералізацією, а не побутових систем, і тому перевіряє саме спірну частину тези. За нинішнього рівня знань, збалансованого раціону та звичайних обсягів пиття несприятливих ефектів, які свідчили б проти такої води, не виявлено; окремо застережено незбалансований раціон, вагітність і годування, а також фізичні навантаження тривалістю понад 1,5 години, коли така вода є основним напоєм для поповнення втрат рідини. Твердження «вода після осмосу шкідлива для вживання» із цих документів не випливає.
Відкритим лишається питання магнію. Систематичний огляд Catling et al. (Journal of Water and Health, 2008), який охопив 14 досліджень, виявив зворотний зв’язок між магнієм у воді та серцево-судинною смертністю (ВШ 0,75; 95% ДІ 0,68–0,82), однак це спостережний зв’язок, а не доказ захисної дії.
Що справді змінюється в пермеаті
- Реакція середовища і смак. Розчинений вуглекислий газ мембрана не затримує, а буферна ємність пермеату знижена, тому pH частіше виявляється нижчим за вихідний; зсув залежить від лужності та вмісту CO₂.
- Фториди. Осмос знижує їхній вміст; ДСанПіН наводить для питної води діапазон 0,7–1,2 мг/дм³ серед показників фізіологічної повноцінності. Фтор надходить із водою та їжею, а профілактика карієсу передбачає також використання фторовмісних паст.
- Йод. Основним заходом профілактики йододефіциту МОЗ називає йодовану сіль, тому оцінювати забезпечення йодом лише за питною водою некоректно.
- Взаємодія з матеріалами. Слабомінералізована вода без стабілізації може мати вищу корозійну активність, але результат залежить від pH, лужності та самого матеріалу.
Коли має сенс шостий ступінь
Мінералізатор встановлюють після мембрани: він не підвищує ступінь видалення домішок, а частково повертає мінеральні компоненти і змінює смак та реакцію середовища — за ними й ухвалюють рішення.
- Пермеат здається порожнім на смак.
- Воду використовують для приготування чаю й кави, де її смак помітний.
- Небажана слабокисла реакція води після мембрани.
Категорична теза про «мертву воду» не витримує перевірки нормативами й оглядами: мінералізація після осмосу справді знижується, але саме по собі це не доводить непридатності води. Якщо склад відомий за протоколом лабораторії, оберіть осмос з мінералізатором; за спірних показників надішліть протокол нам, і ми запропонуємо конфігурацію під вашу воду.